О мово рідна, ти для мене диво!

         Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу - скарбом, що    передається від покоління до покоління, що об'єднує минуле й прийдешнє. Мова - живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей неоціненний скарб.

        Тому 09 листопада 2016 року бібліотекарем комунального закладу «Районна дитяча бібліотека» Оленою Бровченко та шкільним бібліотекарем  Великолепетиської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Оленою Балабановою для учнів    школи було проведено літературний урок «О мово рідна, ти для мене диво!», присвячений Дню української писемності та мови і  955 річчю від дня народження Нестора Літописця.

        Мета зустрічі – ознайомлення учнів з виникненням писемності, показ краси і багатства мови, доведене твердження, що рідна мова – це духовна святиня. Бібліотекарі розповіли дітям «Легенду про виникнення писемності» та «Легенду про пісню», учасники заходу переглянули мультфільм «Як було написано перше письмо» та «Фільм про Нестора Літописця». Саме Нестор Літописець по праву вважається батьком слов’янської писемності.

Дітей ознайомили з книжковими виставками, на яких було представлено найперший  слов’янський та сучасний український алфавіти, найвидатніші пам’ятки давньослов’янської літератури «Повість времених літ» написана Преподобним Нестором Літописцем та «Слово о полку Ігоревім», видання І. Котляревського «Енеїда», з яким пов’язують винекнення сучасної української мови та літератури.

       Протягом тижня в бібліотеках району оформлено книжкові виставки, присвячені  Всеукраїнському дню української писемності та мови. Виставки були оформлені вишиваними рушниками, калиною, малюнками герба, прапора України, жовті та блакитні повітряні кульки, портретами   Т. Г. Шевченка та плакатами «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», «Пісня – душа народу», «Кажуть, дитино, що мова наша – солов’їна».

Варто пам`ятати, що ми є носіями української мови, всього того багатства, яке дісталося нам із минулих поколінь. Наше завдання – берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити…